середа, 26 квітня 2017

Racurs.ua

Школа: 12 років за партою

Діти навчатимуться 12 років за оновленими програмами, на систему середньої освіти чекають кардинальні зміни

Незабаром шкільний дзвоник покличе дітвору на урок, найменших — на перший у їхньому житті. Батьки майбутніх першокласників до останнього моменту вагаються, до якої саме школи віддати своє чадо. Адже тепер на часі абсолютно нові критерії вибору навчального закладу, та й загалом на систему середньої освіти чекають кардинальні зміни. Як не помилитися й обрати достойний заклад для дитини, та якою стане школа майбутнього, дізнавалася кореспондентка «Ракурсу».

Країна знань відчиняє двері

Якщо раніше дорослі шукали досвідченого вчителя або вирішували дилему — обрати навчальний заклад неподалік домівки чи кращу школу за кілька кварталів, — то тепер при виборі навчального закладу батьки передусім почали зважати на успішність його випускників — тобто що більше в школі розумних діточок з високими балами ЗНО, то вища там якість навчання.

Цьогоріч батькам допоможе зорієнтуватися рейтинг загальноосвітніх закладів (7 264 школи з усієї України), створений Українським центром оцінювання якості освіти за результатами тестування з української мови і літератури. Адже у 2015 році ЗНО з рідної мови (внаслідок об’єднання з державною підсумковою атестацією) складали всі випускники шкіл, незалежно від намірів продовжувати освіту в університетах.

Найкращі результати показали львівські школярі: з першої двадцятки аж вісім шкіл — з міста Лева, шість — із Києва, три — з Івано-Франківської області, дві — з Дніпропетровщини. Причому якщо рекордні результати зі знання української продемонстрували в гуманітарних навчальних закладах, почесне 16-те місце в рейтингу посів Черкаський фізико-математичний ліцей. Загалом у першій сотні найкращих переважають школи із Львівщини та столиці. Натомість пасуть задніх у рейтингу навчальні заклади Закарпатської області, де серед учнів багато представників нацменшин.

Утім, безперечно, батьки обиратимуть майбутню школу в межах свого місця проживання (міста, району, мікрорайону). Проте результати ЗНО стали настільки вагомим аргументом, що батьки учнів 7–9 класів вже замислюються над тим, щоб перевести дитину до іншого навчального закладу. «Хочемо перевести доньку до ліцею в Дарницькому районі — там діти показали хороші результати із тестування, — розповідає мама дев’ятикласниці Ірина Кравчун. — Давно чула позитивні відгуки про викладання у цьому ліцеї, який є третім у всеукраїнському рейтингу за результатами ЗНО з мови. Добре, коли в школі стимулюють учнів до здорової конкуренції, заохочують стати кращими в класі, отримати ґрунтовні знання з різних предметів».

Якою стане українська школа?

Водночас Міністерство освіти і науки готує поступові, але кардинальні зміни в системі середньої освіти. Тож і міністерство, і профільний комітет підготували свої проекти закону «Про освіту». Представники громадськості, профільного комітету, експерти-освітяни, які утворили цільову групу реформ при МОН, об’єднали ці проекти в один і винесли його текст на громадське обговорення. Тож усі зацікавлені в реформуванні освіти можуть внести свої пропозиції.

Якою буде школа майбутнього, турбує не лише вчителів та директорів закладів освіти, а в першу чергу учнів та їхніх батьків. Найбільш вагомою зміною стане перехід на 12-річну систему навчання: п’ять років триватиме початкова школа, чотири — базова і не менше трьох — старша профільна. «Якщо молода людина навчається за академічним спрямуванням, може отримати певний профіль: за гуманітарними, природничими, технічними спеціальностями тощо, — пояснює перший заступник міністра Інна Совсун. — Якщо учень обирає професійний ліцей, який може бути переформатований із професійного училища, він, окрім здобуття повної загальної середньої освіти, зможе також отримати певну робітничу кваліфікацію. Причому обрання професійного ліцею не означає закритий шлях до університетської освіти. У багатьох країнах є норма: якщо людина пішла за професійним спрямуванням після базової школи, вона не може вступати до університету. Ми ж цю опцію залишаємо відкритою. У разі складання ЗНО людина залишає за собою можливість вступити до університету, але на додачу в неї буде певний професійний бекграунд — робітнича професія, яку вона здобуде у рамках повної загальної середньої освіти».

У міністерстві запевняють, що 12-річна освіта існує в переважній більшості європейських країн. Втім, важливо, що це дає змогу відстрочити момент прийняття рішення про подальше навчання чи вихід на ринок праці. «На сьогодні ми бачимо, що діти, які закінчують школу в 16 років, часто не готові до прийняття правильного остаточного рішення, з яким надалі буде комфортно жити і працювати, — пояснює І. Совсун. — Часто студенти на 2–3 курсах розуміють, що вони вступили не туди, зробили неправильний вибір у житті. Для більшості з них це вже запізно, студенти бояться змінити траєкторію свого освітнього процесу і, на жаль, залишаються з професією, яка їм нецікава чи до якої у них немає достатніх здібностей».

Крок за кроком

Профільна старша школа допоможе підлітку в 14–15 років спробувати себе в певному напрямку. Якщо молода людина ще в школі зрозуміє, скажімо, що фізмат їй зовсім не до душі, то зможе вступити до університету на інший напрямок. Адже у XXI столітті істотно зросли вимоги до обсягу знань, умінь, якими повинен володіти випускник, щоб брати учать у житті суспільства. Втиснути мінімально необхідну кількість знань в 11-річну програму неможливо, переконані освітяни.

Водночас запровадження 12-річки не означає примітивного «розтягування» чинної шкільної програми. Навпаки, освітяни обіцяють розробити нові навчальні програми, що відповідатимуть рівню розвитку дитини у певному віці. Як наслідок, доведеться розробляти й нові шкільні підручники, які теж відповідатимуть навичкам та здібностям учнів відповідного віку. «На сьогодні підручники значною мірою є нецікавими для учнів. Це, звісно, не формує прагнення до навчання у самих учнів. Дуже часто люди, котрі пишуть підручники в Україні, не розуміють, як можна їх писати інакше. Слід змінювати психологію авторів підручників і підходи, за якими будуються шкільні підручники», — переконана перший заступник міністра.

Змінювати систему середньої освіти слід комплексно. Тож навчальні програми 12-річної школи почнуть діяти з 2017 року. І лише потім можна буде говорити про скорочення програм підготовки у вищій освіті. Наприклад, у Великій Британії, де діти «гризуть» граніт науки 12 років, бакалаврат триває три роки, магістратура — всього рік. В Україні згодом теж планують прийти до подібних змін, проте лише для окремих спеціальностей.

Екзамен для вчителя

Важливим аспектом є й те, що зміняться підходи в управлінні освіти. Приміром, на сьогодні один і той самий орган створює умови для діяльності навчального закладу і водночас проводить його атестацію, інспектування, перевірку діяльності. За новим законом, функцію перевірки візьме на себе спеціальна агенція із забезпечення якості освіти, яка висновки експертиз направлятиме до органів управління.

Також передбачається створити нову мотивацію для вчителів: вони по-новому проходитимуть атестацію та підвищення кваліфікації.

Атестація вчителів відбуватиметься об’єктивно і незалежно. Вчитель на власний розсуд вибиратиме, в яких установах чи організаціях проходити курси підвищення кваліфікації (сьогодні фактично немає іншого вибору, окрім як іти в обласний інститут післядипломної педагогічної освіти). Педагоги, які пройдуть сертифікацію, отримають вищу категорію і матимуть надбавку до зарплати.

Також важливо, що нарешті показні «відкриті» уроки, які готуються за місяць, відійдуть у минуле. Тому фахівці-освітяни (експертна комісія з кваліфікованих педагогів) аналізуватимуть, як вчитель проводить звичайний урок, чи вміє працювати зі шкільною аудиторією, чи ефективні його педагогічні методики. Знання предмету вчителем перевірять звичайним тестуванням.

Тож сподіваємося, що поступові кроки реформ призведуть перш за все до підвищення рівня якості освіти в українських школах. А поки що освітяни приймають слушні пропозиції стосовно покращення роботи освітянської галузі та планують доопрацьований законопроект вже у вересні подати на розгляд парламенту.

Читайте також: Система вищої освіти — хворий у передінфарктному стані

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Розкажіть про це друзям:
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ









    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ