• Новини України
  • Новини політики
  • Світові новини
  • Юридичні новини

Мгновенная доставка свежих новостей



Racurs.ua

Гривня вже не озирається на рубль

25.08.2015 12:49 Коментарі

Чому гривня не демонструє, як раніше, повторення курсу рубля на тлі його зниження та обвалів валют азійських країн. Чому падають рубль та інші валюти

Юань — каталізатор, але не причина

Проведена тиждень тому девальвація китайського юаня спричинила переполох у найближчих торгових сусідів Китаю — країн Південно-Східної Азії та Австралії, де навіть нервово стріпнувся австралійський долар в очікуванні сильнішого знецінення юаня. Очікування, на щастя, не збулися, і валюта держави відновила власну силу. Хвилюватися було за що: Китай імпортує газ і ядерне паливо, різні руди та іншу сировину.

Юань поки що дав лише невеликий дзвіночок ринку енергоносіїв. Почувши його, світові ціни на нафту минулого тижня продовжували своє падіння, враховуючи відразу кілька факторів: знизилися темпи зростання китайської економіки; пропозиція нафти, як і раніше, значно перевищує попит; перспективи виходу Ірану на нафторинок обіцяють, за прогнозами МВФ, подальше падіння ціни до 10% протягом декількох років. У результаті до кінця тижня нафта «злилася» нижче 46 дол. за барель, а на початку цього — нижче 43 дол.

Російський рубль — гирі для партнерів

З огляду на таку ситуацію, російський рубль, що сидить на нафтовій голці та обмежений у зовнішніх інвестиціях, прискорився у своєму знеціненні. За останній місяць він опустився приблизно з 58 до 70 рублів за долар. І все б нічого, але рубль потягнув за собою інших учасників «тайожного» союзу — ЄврАзЕС. Казахстан, чия економіка міцно пов’язана як з Росією (33% імпорту), так і з Китаєм (16% імпорту), 20 серпня оголосив про перехід на політику плаваючого курсу тенге, що призвело до його обвалу за день на 26%. І хоча зовнішній торговий баланс Казахстану позитивний, але головні статті експорту (енергоносії, метали та продукти хімії) в перспективі досить проблемні. Попит на сировинних ринках в умовах уповільнення світової економіки падає, ціни теж, а отже, надходження від виручки зменшуються, і будуть іще меншими. Російські офіційні особи вельми гордовито прокоментували цю подію. Один із помічників президента Росії заявив, що він «узагалі дивується, як це вони стільки часу протрималися», посилаючись на те, що казахська економіка сильно зав’язана на російську.

На Казахстан рівняються багато колишніх радянських республік Середньої Азії. Тому девальвація тенге спричинила ланцюгову реакцію у Киргизстані, національна валюта якого, сом, за кілька днів офіційно подешевшала з 61,07 до 64,93 сома за долар. Скоріш за все, це ще не межа.

На думку експертів зі шведської фінансової групи SEB AB, «валютопад» зачепить туркменський манат, який подешевшає на 20% у найближчі півроку. Схожа доля в межах 10–20% очікує і таджицький сомоні. Нестійке становище у вірменського драма. Експерти Bloomberg припускають, що валюта Вірменії не втримається на поточному рівні, хоча вона раніше демонструвала непогану стійкість: якщо за рік рубль знецінився на 46%, то драм — усього на 15%.

З цікавою заявою виступив нещодавно президент Азербайджану Ільхам Алієв: «Ми повинні відкласти нафту і газ, взагалі забути про них. І прийде день, і ціни на нафту не матимуть для нас жодного значення». Він пояснив, що слід приділяти більше уваги таким напрямкам як промисловість, сільське господарство, туризм, IT і розвивати їх. Азербайджанський манат довгі роки був стабільною валютою. Вперше за 15 років він девальвував на третину в лютому 2015 року, коли за рублем вже падали валюти інших країн-сусідів. Причому головні торговельні партнери Азербайджану — Італія, США, Німеччина, Туреччина, а Росія лише на п’ятому місці. Зараз у маната поки стабільний курс.

Гривня — вже сама по собі

Ще минулого року гривня оглядалася на коливання рубля і часто повторювала його невдалий стан із невеликою затримкою. Так само на курс впливав стан резервів НБУ та хід військових дій на сході країни. Погіршення обстановки на фронті посилювало психологічні курсові очікування, і ціни імпортних контрактів підіймалися. Держава вилучала валюту на міжбанку для закупівлі газу та обслуговування зовнішнього боргу. Золотовалютні резерви НБУ танули по днях і додавали ще більшої непевності в завтрашньому дні. Особливо коли були введені валютні обмеження, і звичайні компанії (не тільки учасники схем із виведення капіталу) не змогли просто купувати валюту під контракти, як раніше.

З часом ситуація змінилася: лінію фронту «заморозили» мінські угоди, МВФ виділив гроші для підтримки платіжного балансу та поповнення резервів НБУ, Світовий банк із ЄБРР та іншими фінансовими донорами дають кредити для закупівлі газу. Міжбанк (а отже, й легальний імпорт) разом із готівковим ринком придавлені обмеженнями НБУ так, що вже деякі з них навіть починають скасовувати. Тому роль сильних чинників, що тиснули на курс гривні, значно зменшилася. Зниження щорічних обсягів закупівлі газу, як і ціни на нього, в сукупності з наданням валютних кредитів теж позитивно вплинуло на ринок — знято зайвий тиск.

Звичайно, потрібно розуміти, що будь-які кредити — це борги. Населення та підприємства платять за газ, і гроші все одно з часом конвертуються у валюту — борги потрібно віддавати. Відкладений попит з боку придушених Нацбанком імпортерів, на жаль, нікуди не подівся, хоча дещо зменшився. Низька купівельна спроможність населення вже не стимулює до великої кількості імпорту. Гроші МВФ в резервах НБУ — теж не вічні. Поповнювати їх можна з позитивного сальдо торгового балансу, а це можливо при зростанні експорту, що в умовах воюючої країни з підірваною економікою і часткової торгової блокади — вкрай важко.

Через два роки після революції уряд почне податкову реформу і на осінь винесе низку законопроектів, щоб із 1 січня 2016 року країна запрацювала за новими правилами. Чи запустять ці закони економіку, чи, навпаки, заженуть іще більше в тінь — покаже час. Але від цього залежить, чи буде за гривнею реальне товарне забезпечення, валютна виручка в країні, а отже, на якій позначці зупиниться уповільнене сповзання курсу під ношею війни та боргів.

Поки хороша новина одна — гривня на рубль вже не озирається.

Читайте також: Які ціни на нас чекають восени

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Розкажіть про це друзям:
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Миттєва доставка свіжих новин

Telegram канал «Ракурса»





    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ