• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Ціни теж беруть у заручники

18.09.2015 11:19 Коментарі

Як український експорт впливає на внутрішні ціни і на скільки ще подорожчають продукти харчування до кінця року

Загальна статистика не завжди зрозуміло пояснює, що насправді відбувається з ринками, як змінюється якість продукції і ціни в нас та за кордоном залежно від різних факторів. Особливо якщо в одну кашу змішалися російське ембарго, квоти ЄС, коливання світових цін та обвал гривні. Давайте розбиратися.

Молочна продукція

Повна заборона Росії на будь-яку молочку з України діє вже понад рік. Аналогічні заборони були введені і щодо продукції з ЄС та країн, що підтримали санкції проти Росії. Під час першої торговельної молочної війни з Росією в 2012 році внутрішні ціни в Україні знижувалися завдяки надлишку пропозиції від не експортованих товарів. За останній рік ціни піднімалися у зв’язку із сильною інфляцією, але закриття російського ринку збуту (до 35% усієї вироблюваної в Україні молочної продукції) серйозно стримало можливе подорожчання. До кінця 2015 року Мінпродовольства очікує підвищення ціни молока до 5% через зростання собівартості виробництва (аналогічно на хліб, м’ясо, яйця).

Водночас у Росії з моменту виштовхування з ринку конкурентів з інших країн ціни на різні товарні позиції підскочили у кілька разів. Російське молоко подорожчало за рік приблизно на 20%. І, як ми всі розуміємо, більше корів у Росії не стало, як, власне, і молока. З чого на Русі нині роблять молочку —Росспоживнагляд делікатно замовчує. Натомість не посоромився висловитися президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, виступаючи 16 вересня в Сочі: «Ми з Олександром Григоровичем [Лукашенком] сперечаємося весь час. Він шпарить сюди [в Росію] молочний порошок. Але це не молоко! Це молочний напій, а продається як молоко, за ту ж ціну». Одних можливостей Білорусі з нарощування експорту до сусідів явно недостатньо. Підвищення експортної вартості білоруської молочки на 5–8% торік призвело до 30–50% її подорожчання в Росії — після накруток усіх посередників і роздрібних мереж.

Натомість у Європі ціни знизилися в середньому на 20% (у країнах Балтії — до 40%). Тепер влада Євросоюзу планує надати дотації так, щоб викуповувати надлишкову молочну продукцію у своїх виробників і направляти її на годування біженців. Видно, не так жирно живе старенька Європа, щоб бульдозерами пармезан тиснути. Падіння цін у Європі, у свою чергу, притиснуло експортні можливості України щодо сухого молока: наше вже не дешевше, а якість європейського — вища.

За заявою міністра економіки Айвараса Абромавічуса, до кінця року п’ять українських підприємств отримають дозвіл на експорт до ЄС молочної продукції.

Іноземні інвестори, що вкладають у сучасні автоматизовані молочні ферми в Україні, мріють про підвищення оптових цін на їхній якісний товар до 30%. Принаймні таку заяву робила в середині літа компанія «Ерідон», що запустила нещодавно ферму на 500 голів у Житомирській області та планує у 2016 році збільшити поголів’я до 1000. Уся ця імпортна автоматика і корми коштують дорого, окупаються довго, а оптових виробників якісного молока — раз, два, та й усе. Ось і сподіваються підняти ціни.

Зниження купівельної спроможності населення збільшило на прилавках українських магазинів кількість дешевих продуктів-замінників: тепер часто можна побачити плавлені сирки (сирний продукт) за ціною в кілька гривень, багато ніби морозива на рослинній сировині за 4–6 гривень, і навіть дешеву ніби сметану «із додаванням молока». Ну а те, що упаковки розміром у чесні 1 літр, 100 грам, 500 грам або 0,5 літра тепер уже майже не знайти — всі й так знають. Усі якісь ущербні попадаються: 900 мл, 470 грам, 90 грам і т. д.

Кондитерські вироби

Спроби виштовхати з російського ринку сильних українських виробників робилися завжди. То антидемпінгові розслідування, то сертифікати їм не подобалися, то інспекції вимагали. Ну і ось у вересні минулого року Росія ввела повне ембарго на українську кондитерку. Зусилля росіян натиснути на партнерів по Митному союзу, щоб ті теж витискали українські товари, не мали успіху. Сьогодні цукерки, печиво та інші солодощі справно експортуються в Білорусь, Казахстан, Вірменію, Киргизстан, Туркменістан. А також у інші країни, де не прислухаються до порад Москви: Молдову, Грузію, Ізраїль, ОАЕ, Латвію, Литву, Румунію, Угорщину, Болгарію.

У пресі чомусь прийнято згадувати як найбільшого експортера виключно корпорацію «Рошен». Справді, ще кілька років тому весь кондитерський експорт України становив 1 млрд доларів, із яких 300 млн доларів припадало на «Рошен». Але при цьому забувають, що свою продукцію експортують й інші компанії: «АВК», «Конті», Харківська бісквітна фабрика, кондитерська фабрика «Харків’янка», «Полтавакондитер», «Ромни-кондитер», «Одесакондитер», «Лісова Казка», Херсонська кондитерська фабрика, Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла», низка невеликих регіональних заводів продтоварів і хлібзаводів. А також фабрик із Запоріжжя, Рівного, Житомира, Івано-Франківська та інших міст, про які навіть не чули так звані експерти, які повторюють у своїх текстах, як мантру, тільки три слова: «Рошен, шоколад, Порошенко».

Ціни на кондитерські вироби росли не так сильно, як падала гривня. За минулий рік вони підвищилися приблизно на 30%, за півроку поточного додали ще близько 5%. Обсяги реалізації стали падати від 14% до 30%. Але середні по галузі ціни не відображають перепадів по окремих товарах. Найсильніше не пощастило шоколаду. Торік його виробництво зменшилося на 50%, а за півроку 2015-го — ще на 30%. Причин декілька: продукт став занадто дорогим, експорт до Росії закритий, у ЄС — квоти. Навіть із урахуванням втрати деяких фабрик в окупованих регіонах, існуючі виробничі потужності українських виробників при поточному попиті на тлі низької купівельної спроможності виявилися надлишковими. «Рошен», до речі, теж зменшив обсяги, закривши Маріупольську фабрику, скоротивши персонал і на інших своїх підприємствах.

До речі, в Росії плитка шоколаду за рік подорожчала у півтора рази і схожим з Україною чином зменшилися обсяги виробництва.

Окрім внутрішніх українських проблем, на подорожчання шоколаду впливає довгострокова тенденція на світовому ринку. Чотири африканські країни, які вирощують понад 70% усього какао, потрапляли то під посуху, то під епідемію вірусу Ебола, а подекуди йде громадянська війна. Це позначалося у щорічному 5–10-відсотковому зростанні вартості сировини, яка за минулий рік подорожчала відразу на 15%. Згідно з міжнародними прогнозами, дефіцит какао збережеться до 2018 року. Ось і виходить, що на нашому шоколаді світ клином зійшовся. Дорожчав і дорожчатиме, навіть якщо гривня залишиться стабільною. Якщо хто не помітив, то зверну увагу: стандартні розміри плиток шоколаду схудли, тепер замість 100 грамів частіше зустрічаються від 90 грамів і менше.

Цукор

Можливості експорту цукру в ЄС обмежені квотою — усього 20 тис. тонн на рік, при виробництві близько 2,5 млн тонн і внутрішньому споживанні 1,6 млн тонн. Куди подіти різницю (профіцит) у 0,9 млн тонн? У вересні квота в ЄС вже була вибрана на 90%. Звичайно, Україна щороку прагне переглянути квоти на свою користь, але кардинального відкриття солодкого ринку чекати не варто. Існує млява торгівля цукром із Росією, за півроку експортовано 5 тис. тонн. Узагалі-то Росія завжди відгороджувалася митами, а зараз і геть не найкращі часи. Торговців із росіянами можна перерахувати по пальцях: працює донецький трейдер із новою київською реєстрацією, парочка з Дніпропетровська та Харкова. До компанії купців скромно затесалися поодинокі цукрові заводи з Полтавської та Харківської областей. Весь цукор фурами везуть до Ростова. Зате на порядок більші поставки у Киргизстан, Молдову, Грузію, Казахстан — це поки основні ринки збуту для України. Загальний обсяг експорту цукру за цей маркетинговий рік вже перевалив за 100 тис. тонн, що на порядок більше минулого року. Але 100 тис. це не 900 тис., тому в Україні будуть так звані перехідні залишки.

Цукор — біржовий товар. На нього існує дві ціни — внутрішнього ринку та міжнародна. Іноді його вигідніше продавати всередині країни, ніж експортувати. На щастя для споживача, експортні обмеження і конкуренція створюють надлишок цукру в країні, що стримує внутрішнє зростання цін. Звичайно, цукрозаводчики загрожують скоротити посіви буряка — мовляв, невигідно. Тому Мінагрополітики прогнозує зниження обсягів виробництва цукру на наступний рік на 43%, але з урахуванням існуючих перехідних залишків дефіциту не буде. Правда, цукор нового врожаю, після закінчення сезону його варіння, взимку-навесні очікується за ціною 20–25 грн за кг. Промисловці мотивують імовірні ціни підвищенням витрат на газ (основні витрати заводів) і дизпаливо (збір урожаю та транспортні витрати).

Прогнози зростання цін до кінця року на деякі продукти

Інститут аграрної економіки:

Цукор — 10%
Молоко — 5–10%
Яловичина — 15%
М’ясо птиці — 10%
Яйця — 5–10%

ІК ProAgro:

Кури — 7–8%
М’ясо — 15–18%
Сир — 10%

Читайте також: Які ціни на нас чекають восени


Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Прогноз погоди в Україні

Погода в Украине




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ