• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України

Прогноз погоди в Україні

Погода в Украине

Racurs.ua

Судовий збір і (не)доступне правосуддя Правова політика

Політика політичного керівництва держави щодо судової системи і, зокрема, забезпечення доступу до правосуддя, вже не просто дивує непослідовністю, непродуманістю і заангажованістю, вона викликає закономірне обурення

Мляво та без належної уваги суспільства відбулася 1 вересня цього року знакова подія в сфері подальшого «покращення» правосуддя та «наближення» його до громадян. Ставки судового збору збільшено астрономічно.

Йдеться про набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» №484-VIII від 22 травня 2015 року. Зазначеним законом ставки судового збору підвищено астрономічно!

 

Трохи передісторії.

Колись давно, коли ще бігали мамонти й літали птеродактилі, а шановний Віктор Ющенко, з подивом роздивляючись свої руки, наче бачив їх уперше, немов запитував: «Оці руки нічого не крали?!», — у цю сиву давнину громадяни сплачували смішні ставки державного мита для звернення з позовною заявою до суду.

Так, за подачу позовної заяви про розірвання шлюбу — лише 8,5 грн, цивільного позову майнового характеру — 1% ціни позову, але не менше 51 грн і не більше 1700 грн, за скарги на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що утискають права громадян, — усього 3,4 грн. Навіть із позовних заяв до господарського суду справлялося мито у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 102 і не більше 22500 грн. Оскарження процедурних ухвал суду (про забезпечення позову, залишення його без розгляду, про зупинення або поновлення розгляду чи відмову поновити пропущений строк тощо) взагалі було безплатним!

Цей спадок залишився Ющенкові ще з часів злочинного режиму Леоніда Кучми.

Ющенко як визнаний чемпіон усіх часів і народів із ледачості не робив рішучих кроків з реформування сфери оплати судових послуг, і за це йому велика подяка та земний уклін.

Після обрання наступника — автора чинного реформаторського Закону «Про прокуратуру», не менш шановного Віктора Януковича, його юридичний радник Андрій Портнов переконав шефа у тому, що слід розвантажувати суди від невластивої для них роботи — з розгляду заяв і скарг пересічних неплатоспроможних громадян.

Замість того, аби годувати свої сім’ї та забезпечувати майбутнє своїм дітям, створюючи трудові династії, дуже поважні люди вимушені з ранку до ночі розглядати нудні, одноманітні, наче під копірку написані позовні заяви про розірвання шлюбу, поділ майна чи, не дай Боже, скарги на дії органів державної влади, а може, й навіть на саму височайшу особу! Логіка дуже проста: будь-який писака може знайти в кишені три гривні і поставити на вуха своїм позовом усю державну вертикаль.

У нас узагалі народ настільки знахабнів, що зловживає своїми правами, діє за законом, та ще й повчає суддів і представників держави, як діяти правомірно.

Не раз доводилося чути в різних кабінетах сакраментальну фразу, яку вимовляють із найвищим ступенем ненависті: «Ти диви, яке воно грамотне!». Тому з метою «подальшого вдосконалення» та «наближення» правосуддя до людей було поставлено рішучий бар’єр «зловживанню правом на суд» — із 1 листопада 2011 року набув чинності Закон України «Про судовий збір».

Цим законом було багаторазово збільшено ставки судових витрат, насамперед мінімальний поріг оплати при зверненні до суду.

Зокрема, за звернення із цивільним позовом майнового характеру — 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 її розмірів. Якщо з 1 січня 2012 року було встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1073 грн, це означає вилку з оплати цивільного позову від 214,6 до 3219,00 грн (було 51,00 і 1700 грн).

За подачу немайнового цивільного позову — 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, або 107,3 грн (було 8,5 грн), тобто зростання у понад 12 разів!

У господарських справах тоді запровадили ставку збору 2%, але не менше 1,5 «мінімалки» (1609,5 грн — збільшення у 16 разів) і не більше 60 мінімальних зарплат (64380 грн — зростання майже утричі).

В адміністративних справах за подачу немайнового позову збільшення становить 9 разів! За майновий адміністративний позов: від 0,1 до 2 мінімальних зарплат (від 107,30 до 2146,00 грн).

Саме тоді вперше ввели оплату оскарження процедурних ухвал суду на рівні 107,3 грн у цивільних справах, 53,65 — в адміністративних і 536,5 грн — у господарських.

Однак той, хто «покращував» уже сьогодні, вирішив на цьому не зупинятися. І 2013 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» №590-VII від 19 вересня 2013 року було завдано нищівного удару по різного роду писаках до адміністративного суду: збір за немайновий позов збільшили удвічі, за подачу майнового позову — 2%, але не менше 1,5 мінімальної зарплати (1827 грн, зростання у 17 разів!).

На практиці це означало, що оскарження дрібних фінансових санкцій і штрафів вартістю менш як дві тисячі гривень ставало нерентабельним через шалену мінімальну ставку судового збору. Якщо на вас наклали штраф 170 грн за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації чи звіту, невже ви будете судитися і платити 1827 грн за такий позов?

Звісно, режим Януковича був дуже злочинним, тому ст. 4 закону доповнили частиною третьою такого змісту: під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10% розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. На жаль, це правило не поширювалося на сплату судового збору при апеляційному та касаційному оскарженні по справі.

Здавалося б, куди далі покращувати? Але немає межі досконалості.

У 2014 році ми почали «жити по-новому». Через рік по-новому вирішили платити судовий збір. Відтепер з 1 вересня 2015 року ставки, шановне панство, не просто збільшено, подекуди вони полетіли у космос.

Серйозно змінилися принципові підходи до нарахувань. Наприклад, введено дискримінацію учасників судового процесу. Так, за зверненням із цивільним позовом юридична особа сплачує 1,5% ціни позову, але не менше 1 мінімальної заробітної плати. Верхньої межі немає! Або це помилка або ж новація, якої наша судова традиція не знала ніколи.

Та якщо з аналогічним позовом звернеться громадянин або приватний підприємець, він платитиме лише 1% ціни позову, але не менше 0,4 і не більше 5 розмірів «мінімалки» (нині це від 487 до 6090 грн).

Уявімо собі ситуацію, що дві особи — одна юридична і одна фізична — можуть звернутися з позовом, ціна якого становить, наприклад, мільярд гривень. В одному разі судовий збір становитиме 15 млн, в іншому — трохи більше 6 тис. Різницю відчуваєте?

Навіть за звернення до господарського суду з майновим позовом стягують більш помірковано — 1,5% ціни позову, але не менше 1 і не більше 150 мінімальних зарплат, або від 1218 до 182700 грн. Тобто верхня межа є.

Вартість немайнових цивільних позовів для фізичних осіб подорожчала удвічі, а для юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців — уп’ятеро.

Цікаво, що фізичні особи-підприємці по-різному розподіляються за шкалою ставок у майнових і немайнових позовах — їх то об’єднують із юридичними особами, то визнають живими людьми.

Найбільша методологічна революція відбулася в обрахуванні ставок при апеляційному та касаційному оскарженні судових рішень. Ще від радянських часів діяв принцип, що вартість скарги на рішення суду становить половину вартості держмита за зверненням із позовом.

Нині вартість апеляційної скарги на рішення суду становитиме 110% від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, вартість касаційної скарги — 120%, за заяву про перегляд судового рішення до Верховного суду сплачується відповідно 130%. Тобто ідеологія така: не треба скаржитися!

Хоча, з об’єктивної точки зору, найбільші витрати часу і, відповідно, найбільше засідань саме у першій інстанції, в апеляції справи вирішуються за одне-два засідання. В касації при розгляді цивільних справ — узагалі заочно. У Верховному суді авторові довелося лише одного разу побачити судову палату в повному складі. У 99,9% випадків рішення та ухвали приймаються заочно.

Дуже революційний вигляд має така новація — за оскарження процедурної ухвали стягувати судовий збір у більшому розмірі, аніж за подачу самого позову. Відтепер скарги на ухвали судів коштуватимуть 1 мінімальну зарплату без урахування ціни позову. Наприклад, звернутися з цивільним позовом про стягнення 20 тис. грн сьогодні коштуватиме фізичній особі 487 грн — це нижня межа, бо 1% ціни позову становить 200 грн, що менше нижньої межі. А от оскаржити ухвалу суду про зупинення розгляду чи повернення позовної заяви без розгляду коштуватиме 1218 грн — у 2,5 разу більше! Навіть апеляційна скарга на рішення суду в цій справі обійдеться вдвічі дешевше — лише 535,92 грн.

Де тут логіка і як її знайти — не зрозуміло...

За звернення до адміністративного суду загалом сплачують за тими ж ставками, як і при зверненні до загального суду з цивільним позовом. Виняток такий: фізичних осіб-підприємців тут зараховують до групи платників — юридичних осіб та органів влади (?!), а не до живих людей. У новому житті більше не буде потурання Януковича про сплату лише 10% судового збору на стадії подання адміністративного позову, що на практиці означає десятикратне подорожчання.

Ну і, звісно, влада не змогла відмовити собі у задоволенні познущатися над різними «писаками» позовних заяв на незаконні рішення, дії та бездіяльність суб’єктів владних повноважень.

Відтепер це задоволення подорожчало всемеро: 487 грн замість 73.

На переконання автора цих рядків, таку категорію справ узагалі повинні розглядати безплатно, оскільки зазначене питання за своєю природою дуже нагадує розгляд звернень громадян на підставі ст. 40 Конституції України.

Чому органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та навіть Верховна Рада включно із президентом зобов’язані розглядати звернення та скарги громадян безплатно, а суд без копійки не зрушить ані на міліметр? Хіба суди не належать до органів влади, хіба ми їх не утримуємо коштом платників податків? Чи це комерційні організації?

Оскільки обов’язок доказування у такій категорії справ обґрунтовано покладається на владу (ч. 2 ст. 71 КАСУ), то варто звільнити позивача від сплати судового збору хоча би на стадії подання позову.

Ну, і наостанок — найкумедніше. Новою редакцією повністю скасовано всі пільги зі сплати судового збору, якими користувалися різні державні органи — прокуратура, податкова, Пенсійний фонд, Фонд державного майна та ін. Відтепер, як і решта інших суб’єктів звернення до суду, вони будуть оплачувати кожен папірець у суді. Фокус у тому, що їхні кошториси ніколи не передбачали ані копійки на цю статтю витрат.

Якщо якийсь районний прокурор захоче раптом судитися за повернення до державної власності цілісного майнового комплексу вартістю мільярд гривень з власниками — фізичними особами, то шукати 15 млн на судовий збір він буде з власної кишені. Та навіть якби йшлося про тисячу гривень, звідки її взяти в бюджетній установі, де весь кошторис — це заробітна плата, комунальні послуги й канцелярське приладдя?

Свого часу при ухваленні нової редакції Закону України «Про прокуратуру» з високих трибун заявляли, що позасудовий контроль за законністю в країні не відповідає вимогам часу. Але з огляду на нову редакцію Закону України «Про судовий збір» судовий контроль за законністю теж не відповідає вимогам часу.

Можна зрозуміти, коли зростають ціни на газ та електрику — на це є об’єктивні причини. Але як пояснити зростання розцінок у суді в п’ять і більше разів за окремими видами справ? Хіба в нас виросла заробітна плата уп’ятеро?

Складається враження, що суди належать до категорії родовищ дуже корисних копалин, і видобуток цієї «сировини» набагато рентабельніший за видобуток вугілля та газу.

Тож сподіваюся, що настане час, коли дохід від судової діяльності посяде перше місце в державному бюджеті. Для цього треба докласти ще одне невеличке зусилля — запровадити окрему ставку збору за подачу позову з гарантованим виграшем справи в суді...

Читайте також: Екс-голова Верховного суду Василь Маляренко: Не вживайте слів «реформа судової системи»


Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Прогноз погоди в Україні

Погода в Украине




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ