• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Кримський майдан як спосіб зупинити війну

Київ може продемонструвати Москві, що буде з Кримом, якщо Кремль зважиться на подальший наступ

Крим, про який українські чиновники забули, а російські вже вважають своїм, повернувся до порядку денного. Цю акцію охрестили Кримським Майданом — 20 вересня розпочалась безстрокова блокада Криму, організована Меджлісом кримськотатарського народу. Через пропускні пункти в Каланчаку, Чаплинці та Чонгарі ось вже понад десять днів не пропускають комерційний транспорт.

«У нас немає мети морити людей голодом у Криму», — запевнив у перший день акції голова Меджлісу Рефат Чубаров. Ініціатори блокади вважають, що українські компанії повинні припинити торговельні відносини з Кримом, адже півострів перебуває під окупацією РФ.

За інформацією координаційної ради акції, через адміністративний кордон будуть безперешкодно пропускатися пішоходи і легковий транспорт, а ось фурам до Криму шлях заборонений доти, поки не буде виконано низку вимог, серед яких скасування закону про вільну економічну зону (ВЕЗ) в Криму; звільнення активістів, затриманих на півострові російськими спецслужбами; припинення тиску на незалежні ЗМІ, безперешкодний в’їзд для міжнародних спостерігачів на територію півострова, припинення репресій щодо кримських татар.

Фото: УНІАН

Безумовно, з самого початку акції очікувалися провокації і спроби штурму. Їх вдалося погасити в самому зародку, і все обмежилося дискусіями (іноді досить палкими) між розлюченими водіями фур та активістами. «Ми на цьому заробляємо, годуємо сім’ї, де наші гроші?» — «На цьому гроші робити не можна. Відмовся один раз від картоплі заради України. У мене всі друзі в Криму у в’язниці. А ти від картоплі відмовитися не можеш?», — відповідав Чубаров.

І прикордонники, і херсонська міліція дуже лояльно поставилися до протестувальників. На всіх пунктах чергує батальйон «Херсон» УМВС Херсонської області. Акція проходить під наглядом державних органів.

Через кілька днів після початку акції активісти за допомогою залізних «їжаків» і бетонних блоків також заблокували залізничне сполучення із заводом Дмитра Фірташа «Титан» (найбільший виробник діоксиду титану (TiO2) на території Східної Європи), який розташований в окупованому Криму.

Крим — це Україна, або Без Криму немає України?

Ліза Богуцька, відомий блогер із Криму, вважає, що акція надзвичайно ефективна і звернена не тільки до РФ, але й до української влади: «Одна з вимог — скасування вільної економічної зони в Криму. Цей закон існує тільки на папері, немає підзаконних актів, тобто інструкції до закону. Ним прикриваються нечисті на руку ділки. Мета акції — не планомірна блокада Криму, а припинення контрабанди з України до Росії через Крим. З усіх фур, що потрапляють на півострів, не більше ніж 20% залишаються в Криму, решта транзитом ідуть у Росію. Товар або перевантажується на танкери, або змінюються номери на фурах. Чимала частина продуктів заходить у військові частини, де базуються солдати РФ. Ми фактично надаємо економічну, гуманітарну підтримку російським солдатам, які вбивають наших військових.

Багато хто запитує, чому блокада не була розпочата раніше. Вважаю, що зараз найкращий час для подібної акції. Зовнішні події склалися таким чином, що акція може бути максимально ефективною саме зараз. Якби ми вийшли рік тому, дії Путіна, швидше за все, були б зовсім іншими — Україна могла втратити не тільки Донбас».

«Блокада Криму була розпочата не для того, щоб покарати жителів Криму, мовляв, як без України погано. Це виключно громадянська акція, яка адресована й українській владі, — говорить Айдер Муждабаев, заступник директора кримського телеканалу ATR. — Сьогодні в України немає стратегії (ні короткострокової, ні довгострокової) щодо Криму — як щодо повернення, так і щодо нинішньої ситуації. Про Крим говорять, але ніхто за нього не відповідає. Одна з цілей акції — спонукати державу до практичних кроків, спрямованих на захист прав та інтересів людей, що живуть на території півострова.

Деякі експерти стверджують, що від блокади постраждає Україна, це погано позначиться на фермерах. Я бачив документи, за якими помідори завозили в Крим за смішною ціною 1,5 грн. Це все контрабанда, чорна діра... Схема проста: у Криму дорожче, тому й везуть туди. Але ж можна розвернутися і продати в Україні. Для мене така торгівля аморальна. Це якби майданівці робили бізнес із Віктором Януковичем.

Є дві позиції. Одна заснована на самоповазі українського суспільства до самого себе, інша — мені все по цимбалах. Українське суспільство і держава повинні вирішити, від чого ми будемо відштовхуватися: Крим — це незаконно анексована частина території України, або ми про нього забуваємо, залишаючи тільки для політичних декларацій і написів на білбордах «Крим — це Україна».

Чого вдалося досягти за перші дні блокади? По-перше, тема Криму повернулася до порядку денного, адже про нього стали забувати. По-друге, кримські татари, які проживають у Криму, зрозуміли, що їх не кинули. Багатьом із них здавалося, що Україна про них забула, залишила, відвернулася. Кримські татари не готові миритися з репресіями, зі становищем приниженого зацькованого народу, забитого обшуками. На півострові вони не можуть виступати, адже Крим — це військово-поліцейська база. Сьогодні багато хто з них надихнулися, що український паспорт — не порожній звук. Президент згадав про статус кримськотатарського народу як корінного народу Криму. Що ще з цим народом повинно було статися, щоб українська держава почала захищати їх законодавчо?».

У російському медійному просторі відреагували на блокаду Криму не зовсім гібридно, мабуть, розгубилися: почали від впевненого «Крим не залежить від українських продуктів», а тоді перейшли в іншу крайність — «це голодомор кримчан» і навангували голод у самій Україні.

За даними кримських ЗМІ, так зване міністерство внутрішньої політики, інформації та зв’язку розіслало в редакції директиву з роз’ясненнями прокурора півострова Наталії Поклонської, де журналістам настійно рекомендують не згадувати про Меджліс кримськотатарського народу. Як кажуть активісти акції, що більше хвилюється російська і кримська влада, то більше переконання, що вони на правильному шляху.

Енергетична пуповина

Кримський ринок зреагував на блокаду ще до її початку: ціни на деякі продукти почали зростати. Сьогодні спостерігається попит також на мобільні генератори на випадок переходу до другого етапу блокади — енергетичного. Кримчани добре пам’ятають грудень минулого року, коли в окупованому Криму почалися проблеми з постачанням електроенергії. Тоді був справжній ажіотаж на електрогенератори, адже енергетично Крим на 70% залежить від материкової України.

Голова Криму С. Аксьонов заявляє, що ні продуктова, ні енергетична блокади Крим не лякають. Однак до неї готуються: 4 жовтня на півострові анонсовано тренування з відпрацювання готовності до відключення електроенергії з боку України. Аксьонов також нагадав, що в рамках забезпечення енергонезалежності Криму в 2016–17 роках буде побудовано дві ТЕЦ потужністю 470 МВт кожна й модернізовані існуючі. А на сьогодні у разі екстрених ситуацій на всіх соціально значущих об’єктах підключені дизель-генераторні установки. До того ж РФ будує «енергетичний міст» по дну моря.

До речі, севастопольські активісти виступили проти будівництва ТЕЦ, на їхню думку це негативно вплине на екологічну ситуацію в регіоні. Незважаючи на протести, будівництво розпочали — обійшлися, як водиться, без громадських слухань.

На сьогодні поставки електроенергії в Крим здійснюються на основі двох контрактів, підписаних між Україною та РФ у грудні 2014 року. Відповідно до першого договору, компанія «Укрінтеренерго» закуповує електрику в російського підприємства «Інтер РАО». Умовою поставок електроенергії з Росії є безперебійне енергопостачання Україною Криму, а також території Донбасу, підконтрольної сепаратистам.

Другий енергетичний контракт, підписаний між Україною і Росією, стосується безпосередньо Криму. Відповідно до нього, «Укрінтеренерго» зобов’язується безперебійно подавати електрику на півострів. У разі припинення поставок українська сторона зобов’язується виплатити штраф.

Це, напевно, стало першим випадком у сучасній історії, коли постраждала країна допомагає окупантові із забезпеченням окупованої території. Українські експерти в галузі енергетики не раз критикували керівництво Міненерго за підписання «кримських контрактів». За їхньою інформацією, вони є збитковими для України, і до підписання цих договорів Київ заробляв значно більше коштів на продажі електроенергії півострову.

У січні 2015 року було проведено службове розслідування, результати якого показали, що при підписанні контрактів керівництво Міненерго грубо порушило українське законодавство. Контролери заявили, що в укладених договорах Крим вказаний як «Кримський федеральний округ», і в результаті укладення контрактів бюджет України зазнав значних збитків. В акті перевірки силовим органам пропонується залучити до відповідальності посадових осіб, що укладали договори з Росією, а Верховній Раді — відправити у відставку міністра енергетики Володимира Демчишина. Тим не менше, за підписання «кримських контактів» ніхто покараний не був, і на півострів, як і раніше, йде електроенергія відповідно до цих договорів.

Експерт Валентин Землянський вважає, що якщо офіційний Київ піде на енергетичну блокаду Криму, то це зашкодить і Україні: «Слід розуміти, що Україна включена в глобальні потоки, у тому числі і в енергетичному плані. Блокада з енергетикою Криму відразу відіб’ється на ситуації з енергетикою в Україні. Крим, з урахуванням дизельних генераторів і пересувних газових електростанцій, може протриматися. До листопада збираються протягнути додатковий кабель з боку Керчі. У результаті Крим ставатиме дедалі більш енергонезалежним».

Однак на думку керівника Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергія Дяченка, будівництво так званого енергетичного мосту є непростим завданням: «Є великі проблеми, пов’язані з гідрогеологічними умовами. Поки навіть на проектному рівні не можуть вирішити, як це робити.

Залежно від сезону, енергетично Крим залежить від України на 70–80%. По-перше, двох ТЕЦ (які збираються побудувати) не вистачить для забезпечення всіх потреб Криму, побудувати їх за два роки можливо лише за дуже сприятливих обставин. По-друге — треба міняти всю топологію кримських мереж, які заточені на отримання електроенергії з України.

Що буде, якщо Україна припинить поставки електроенергії в Крим? Електроенергія надходитиме по годинах. Анонсовані в Криму навчання потрібні для мінімізації наслідків, щоб направити електроенергію на першочергове забезпечення життєздатності півострова. Для населення електроенергії залишиться кілька годин на добу».

Деякі експерти вважають, що, незважаючи на можливі ризики, сьогодні Україна може піти на тимчасове відключення Криму від електроенергії. На думку президента Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайла Гончара, Київ таким чином може продемонструвати Москві, що буде з Кримом, якщо Кремль зважиться на подальший наступ або посилення політичних репресій на півострові.

«Без розуміння центральною владою сенсу цієї громадянської акції, її було б дуже складно організувати у співпраці з місцевими правоохоронними структурами. Є підстави припускати, що, сама того не бажаючи, українська влада за допомогою цієї громадської ініціативи здійснює своєрідні гібридні дії. Тобто вона не підтримує блокаду відкрито, але фактично сприяє їй», — вважає експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.

Гібридна війна — це коли війну не оголошують, але ведуть, відбирають території та життя. Нарешті Україна вчиться тримати відповідь у цій війні, і блокування Криму — тому підтвердження.

«Кінцева мета акції — повернення Криму в лоно України, — каже кримчанка Л. Богуцька. — Вважаю, що ми цього доб’ємося. Припускаю, що це буде відбуватися поетапно, не швидко, може тривати й рік. Переконана, що іншої позиції, ніж повернення Криму в Україну під егідою кримськотатарської автономії, не буде».

Чому кримським татарам так проблемно з Росією і чому в Росії стільки проблем із ними? У Кремлі не враховують менталітет кримських татар, працюють за давно відпрацьованим сценарієм, от тільки діє він на людей із «русского мира». Але кримські татари вакциновані від «совка». Вакцина називається «депортація».

Блокада — це не тільки виклик для української влади, а й тест суспільства на готовність до повернення Криму. Швидше за все, Кримський майдан відбудеться. Адже українці — чудові повстанці, нам би тільки ще навчитися користуватися надбаннями революцій.

Читайте також: Ракурс тижня: п’ять стадій прийняття кримської блокади



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ







    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ