• Новини України
  • Новини політики
  • Світові новини
  • Юридичні новини

Мгновенная доставка свежих новостей



Racurs.ua

Долар восени зеленіє: причини сезонного зростання курсу

29.10.2015 08:57 Коментарі

Котирування долара неприємно поповзли вгору, подорожчавши в середньому на одну гривню. Тепер американську валюту продають по 24 гривні з копійками

З року в рік спостерігається одна й та сама тенденція: долар в Україні восени починає дорожчати, народ — нервуватися й запитувати: «Чому?» Названі, особливо політиками, причини довіри не викликають: не дуже зрозуміло і без аргументів. Хоча самі по собі сезонні коливання як валют, так і сировинних ринків, — звичайна справа у світовій економіці.

Щоб розібратися в причинах таких коливань в Україні, звернімося до двох головних  чинників впливу на ціну грошей — попиту і пропозиції.

Що впливає на курс

У спрощеній формі на вартість долара впливає стан торговельного балансу України та внутрішній не торговий попит, наприклад, від населення для особистих накопичень або від банків, для виконання своїх зобов’язань перед фізичними особами, а також відтік і приплив іноземного капіталу. Теоретично, якщо між попитом і пропозицією виникають тимчасові різкі перекоси, втручається Національний банк: продає або купує валюту, залежно від ситуації. Але перекоси в країні не тимчасові. Негативне сальдо торгового балансу — постійне. Перевищення імпорту над експортом формує негативну різницю (непокритий попит на валюту), яку можна компенсувати за рахунок кредитів, золотовалютних резервів або зовнішніх інвестицій. Якщо ж покривати різницю нічим, то повільне знецінення національної валюти неминуче.

В умовах адміністративної економіки і ручного стримування курси в Україні кілька разів різко відпускали, коли втримати ставало неможливо. Тому курс гривні змінювався «сходинками». Зараз ніби задекларована політика плаваючого курсу, але в умовах жорстких валютних обмежень і малих щоденних обсягів торгів ринкового ціноутворення, як і раніше, немає. З погляду математичної статистики, скромні щоденні мільйонні торги міжбанківського ринку — це не репрезентативна вибірка. А коливання на кілька відсотків — взагалі не показник за таких обсягів. Це як вузька смужка морського прибою в неспокійний день — то відкриє дно, то накриє хвилею прибережний пісок.

Куди йдуть долари

Тепер перейдімо від глобального до часткового. Що саме впливає на курс гривні, добре видно в документах Укрстату під назвою «Товарна структура зовнішньої торгівлі». Так, за даними за 8 місяців 2015 року (найсвіжіша на поточний момент статистика), імпорт енергоносіїв займає 31,3% від усього обсягу торгівлі. Причому на вугілля припадає 4,6%, на природний газ — 14%. Як відомо, зима, особливо холодна, — найбільш енергоспоживаючий проміжок часу. Включається опалювальний сезон, спалюється багато газу, мазуту, вугілля — всього того, на чому працюють великі ТЕС і маленькі котельні. Уряд готується до опалювального сезону заздалегідь, формально — з літа. Реально — восени акумулює валюту для оплати імпорту в засіки Батьківщини. Коли доларів на ринку і так мало, скуповування в солідних кількостях неминуче призводить до зростання курсу, навіть якщо це робити потроху, але постійно.

Наприкінці вересня міністр енергетики Володимир Демчишин заявив: «Ми вже зібрали 500 млн дол., цього вистачить на закупівлю 2 млрд кубометрів газу. Гроші вже перебувають на рахунку «Нафтогазу України». Вони доступні і призначені для оплати газу «Газпрому».

Для порівняння, минулого сезону з листопада по березень 2014 року Україна купила у Росії близько 2,7 млрд кубометрів газу на суму орієнтовно 905 млн дол. Усього за 2014 рік на імпорт природного газу було витрачено майже 6 млрд дол. і 1,8 млрд дол. на вугілля. Частково оплата проводилася за рахунок західних кредитних коштів.

Показово, що в Росії спостерігається зворотна закономірність. У мирні роки восени рубль зазвичай зміцнювався, оскільки в країну починали текти нафтодолари. Європа та інші країни, що готуються до зими, восени роблять передоплату за газ і нафту, що забезпечувало більший приплив валюти в Росію.

Звідки в Україні беруться долари

Ще років 10 тому металурги давали 42% усіх валютних надходжень країни. Тепер їх частка знизилася до 27%. Машинобудування утримує близько 10%, хімічна продукція — 6%, хоча ще в 2005 році давала всі 9% експорту. І зовсім інша картина спостерігається в агросекторі та продуктовій групі, що займала колись усього кілька відсотків поставок на зовнішні ринки. Тепер на експорт зернових припадає близько 14% надходжень, рослинних і тваринних жирів та олії — 8,4%, готової харчової продукції — 6,3%. Якщо підсумувати всі інші дрібні статті по конкретних видах української продукції, що йде на експорт, то сукупно вийде, що близько однієї третини дають аграрії та переробка. Як сказав прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, «кожен третій долар, який отримує Україна, приносить аграрний сектор. Це безпосередньо впливає на валютно-курсову стабільність, накопичення золотовалютних резервів НБУ і утримання економіки в прогнозованих параметрах як по інфляції, так і по валютному курсу».

Хронічна сезонна залежність

Статті надходжень від металургів від сезонності не залежать, вони потерпають від світової кон’юнктури, перебуваючи під впливом загального спаду світової економіки. Тоді як зернові культури та продукти переробки сільгосппродукції залежать від часу збору врожаю і його обсягу. Причому між збором наприкінці літа — середині осені та продажем готової продукції проходить якийсь час. Наприклад, зерно потрібно просушити, олію видавити, замовити вагони для доставки в порти, отримати квоти на припортових елеваторах для зберігання тощо. Врахувати, що до покупця в далекі краї партії зерна або олії йдуть морем, — це теж час. І тільки потім валютна виручка надходить у країну.

Ось і виходить, що восени уряду необхідно відразу і багато заплатити за газ, а виручка від аграріїв ще тільки починає повертатися. І так — щороку.

Причому цей процес валютних надходжень може бути розтягнутий ще довше. Залежно від внутрішньої і зовнішньої кон’юнктури ринку, середні і дрібні фермери, не пов’язані з зарубіжними партнерами договірними зобов’язаннями, притримують урожай — відразу після збору він зазвичай найдешевший. За можливості зберігання вигідніше продати пізніше, наприкінці зими або на початку весни. За низької врожайності штучне стримування впливає на внутрішні ціни — вони ростуть, й іноді вигідніше продавати переробникам в Україні, ніж перекупникам і трейдерам для експорту.

Прихований тиск

Каталізатором попиту на валюту є і прихована форма емісії у вигляді кредитування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фактично НБУ друкує готівку, яка потім передається Фонду гарантування для виплат вкладникам збанкрутілих банків. У поточному році співпало, що на початку жовтня почалися виплати клієнтам великого «Дельта Банку» — за короткий час Фонд компенсує 2,4 млрд грн. Видача таких великих сум гривні неминуче тисне на готівковий ринок валюти. Правда, в умовах існуючих обмежень і неможливості купити валюту частина з цих грошей перетече на ринок первинної нерухомості і пожвавить бізнес забудовників, як це було рік тому. На жаль, на черзі по виплатах стоїть теж великий банк «Фінанси і кредит», який підтримуватиме попит на готівкові долари, ймовірно, ближче до весни.

Читайте також: Як банкіри задумали технічно «кинути» валютних позичальників

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Розкажіть про це друзям:
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Миттєва доставка свіжих новин

Telegram канал «Ракурса»





    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ