• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Семен Семенченко — шахрайське спростування шахрайства

«Спростування» Грішіна-Семенченка лише свідчить про те, що навіть посвідчення народного депутата не може перетворити пройдисвіта на чесну людину

Один з найвідоміших українських аферистів Костянтин Грішін, який зараз користується документами на ім’я народного депутата України Семена Семенченка, виклав у своєму блозі на сайті «Цензор.нет» документи на «спростування» скандальних подробиць біографії, які неодноразово висвітлювались у ЗМІ.

Як вже розповідав «Ракурс», Семен Семенченко — це раніше судимий шахрай Грішін Костянтин Ігорович, який у 2014 році поміняв ім’я та прізвище, ховаючись від кредиторів, ні дня не служив у Збройних силах, і якому в серпні 2014 року за розпорядженням Арсена Авакова було видано фальшиве посвідчення офіцера.

Через багато місяців після виходу першої публікації з викриттям його афер Грішін-Семенченко розродився «спростуванням» — листом директора департаменту Державної пенітенціарної служби України про те, що громадянин Гришин К. І., відповідно до інформації, наданої Київським слідчим ізолятором, у період із 1991 по 1996 рік в облікових даних картотеки Київського слідчого ізолятора не значиться. А інформація про відбуття покарання Гришиним К. І. за вироком Ленінського районного суду м. Києва відсутня.

Відсутність інформації про притягнення до кримінальної відповідальності Гришина К. І. підтверджена також довідкою Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України.

Що стосується кримінального провадження№42015000000000725, яке, за твердженням Грішіна-Семенченка, відкрито міліцією у зв’язку з викраденням і катуванням ним бійців батальйону «Донбас» і яке зараз розслідується в ГУ МВС України Київської області, то по цій справі він проходить лише як свідок.

Ось «спростування», розміщене легендарним шахраєм. Це «спростування» лише свідчить про те, що навіть посвідчення народного депутата не може перетворити пройдисвіта на чесну людину.

Почнімо з того, що ці довідки справжні: Грішін звернувся із запитом, чи перебував у Київському слідчому ізоляторі в 1991–1996 роках громадянин Гришин, і отримав відповідь: «Ні, не перебував». Це свята правда. Оскільки громадянин Грішін (тільки не Гришин, а Грішін) утримувався в 1995–1996 роках у ізоляторі м. Севастополя. Відповідно, засуджений він був вироком Ленінського районного суду не Києва, а Севастополя.

Що стосується довідки про відсутність судимості, яку опублікував Грішін-Семенченко, то вона видана на людину з іншим прізвищем, яке від прізвища Грішіна відрізняється двома буквами.

Більше того, факт свого засудження Семен Семенченко свого часу публічно визнав в інтерв’ю виданню «Лівий берег». Очевидно, він просто забув, що розповідав торік журналістам. Ось цитата з його інтерв’ю.

«Я был арестован в 1995 году по статье «недонесение о совершенном преступлении» (была история, когда я не хотел свидетельствовать против людей, которых пытались опорочить, не хотел платить бандитам и попал «под раздачу» коррумпированной преступной системы). Отсидел в СИЗО 8 месяцев, и суд, как это у нас водится, чтобы не подставлять прокуратуру и милицию, дал приговор ограничиться отсиженным».

Ну і, нарешті, розповімо про кримінальне провадження №42015000000000725. Воно було відкрито 17 квітня 2015 року не міліцією, як запевняє Грішін-Семенченко, а Управлінням ГПУ з розслідування корупційних злочинів, скоєних службовими особами, які займають особливо відповідальне становище. І не за заявами про викрадення та катування бійців батальйону «Донбас», а за поданням командування Національної гвардії України за фактом використання народним депутатом Семенченком Семеном Ігоровичем фальшивого посвідчення офіцера — капітан-лейтенанта Військово-морських сил України.

На підставі цього фальшивого посвідчення 11 серпня 2014 року громадянин Грішін, який ніколи не служив ані на флоті, ані де інде, був прийнятий до лав Нацгвардії і переатестований у «сухопутного» капітана. А невдовзі Аваков йому — людині, яка має середню освіту й не може мати офіцерське звання навіть теоретично, — надав звання майора.

Це провадження розслідувалось у ГПУ доти, доки Управління з розслідування корупційних злочинів, скоєних службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, не було передано під кураторство заступника генерального прокурора Віталія Каська, призначення якого на цю посаду в травні 2014 року було пролобійовано групою «Приват». Оскільки Віталій Вікторович дуже хоче стати генпрокурором України, а Семен Семенченко разом зі своїм товаришем, народним депутатом Єгором Соболєвим, збирає підписи членів парламенту за висловлення недовіри нинішньому генпрокурору Віктору Шокіну, Касько відправив кримінальне провадження щодо Семенченка з Генпрокуратури «на поховання» в міліцію Київської області. Це зроблено було тому, що міліція навіть теоретично не може розслідувати злочини народних депутатів та ще й скоєні за участю міністра внутрішніх справ — це виключна підслідність Генеральної прокуратури України.

Чекаємо на нові «спростування».

Читайте також: Семен Семенченко: від звичайного шахрая до живої легенди



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ







    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ