• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Європейський експерт: Рада доброчесності — це орган судової влади і поводитися має відповідно

12.05.2017 12:45 Коментарі

Члени Ради доброчесності, котрі опікуються перевіркою кандидатів у судді, мають визначитися, що і як вони говорять

Керівник групи експертів Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довидас Віткаускас в інтерв’ю для «Юридичної практики» зауважив, дуже мало європейських країн йдуть шляхом технократизації процесу відбору до Верховного суду.

За словами Віткаускаса, в ході проведення конкурсу до Верховного суду експерти проекту допомагали Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (ВККСУ) розробляти та актуалізувати тестові питання, практичні завдання, сприяли і повністю фінансували психологічне тестування.

Відповідаючи на запитання щодо ролі Громадської ради доброчесності в процесі відбору кандидатів у судді Верховного суду, Віткаускас порадив представникам Ради сформувати більш загальний інституційний підхід з точки зору, як і що вони говорять, а також визначитися (разом із ВККСУ), чи є вони повноцінним органом судової влади.

«Думаю, що така інтенція (намір — ред.) у законодавця була. Рада доброчесності — це орган судової влади, і поводитися він повинен відповідно... На місці членів Ради я б запитав: де наш спільний голос, а де — голос окремого члена. У кожного члена Ради може бути окрема думка, відмінна від інших», — зазначив експерт.

Віткаускас вважає, що ситуація, яка склалася між Радою доброчесності та ВККСУ є абсолютно нормальною за нових інституціональних обставин, адже, коли з’являються нові інституції, вони завжди «борються за місце під сонцем, за більш широкий мандат».

«Те, що існує негативна думка про того чи іншого кандидата, це відмінно, оскільки свідчить про участь в процесі громадянського суспільства. Але членам Ради потрібен системний підхід, вони повинні бачити більш широку картину. Їм потрібно мислити прагматично: наскільки негативні факти професійного минулого кандидата можуть переважити всі інші зібрані матеріали досьє», — наголосив Віткаускас.

Він нагадав, що в європейських країнах, де існує процес добору суддів до Верховного суду, найчастіше саме репутаційні ризики мають вирішальну вагу.

«Але там немає ані тестів, ані практичних робіт, ані психологічних тестувань в такому обсязі. Україна в цьому питанні перебуває на досить унікальному шляху», — резюмував експерт.

Нагадаємо, конкурс на посади 120 суддів Верховного суду відбувається в Україні вперше, у ньому беруть участь судді, науковці та адвокати.

Після старту конкурсу було зареєстровано 1436 кандидатів. 16 лютого відбувся перший етап іспиту — анонімне письмове тестування, у якому взяли участь 613 кандидатів. За результатами тестування до другої частини іспиту — виконання практичного завдання — допустили 521 кандидата.

У ВККСУ наголошували, що після оприлюднення результатів практичного завдання розпочнеться найголовніший етап конкурсу — дослідження досьє кандидатів. За словами голови ВККСУ Сергія Козьякова, комісія буде враховувати матеріали Громадської ради доброчесності, Національного антикорупційного бюро та Нацагентства з питань запобігання корупції. Також буде проведено тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, співбесіда.

Завершення конкурсу до Верховного суду очікується у травні.

Читайте також: Рада доброчесності — чи клуб веселих та кмітливих

Джерело: Ракурс




Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



Загрузка...
Загрузка...




      Погода Sinoptik