• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Реформа освіти: що не сподобалось Угорщині, Румунії та Польщі

08.09.2017 15:16 Коментарі

Новий закон про освіту більшість фракцій Ради та профільне міністерство вважають кроком уперед. Водночас, мовний аспект реформи викликав протести в Угорщині, Румунії та Польщі

Верховна Рада ухвалила закон про освіту 5 вересня, після чого зовнішньополітичні відомства Угорщини, Румунії та Польщі висловили своє невдоволення окремими нововведеннями, пише «Тиждень».

Найконфліктнішим аспектом освітньої реформи стало мовне питання, тобто право національних меншин навчатися рідною мовою.

Закон гарантує право нацменшин і корінних народів навчатися рідною мовою і водночас надає їм можливість вивчати українську. Ухваленням нового закону запроваджується плавне збільшення кількості предметів, які викладаються українською, з середньої школи. Зокрема, передбачається, що спочатку діти нацменшин вивчатимуть предмети рідною для себе мовою, а в 5-9 класах буде вводитися кілька предметів українською мовою викладання, у старшій школі це можуть бути майже всі предмети українською. Аналогічний сценарій передбачений для всіх нацменшин, в тому числі і для шкіл з виключно російською мовою викладання.

В свою чергу, МЗС Угорщини розкритикувало ухвалений українським парламентом закон про освіту, наголошуючи, що він порушує права угорської меншини.

«Україна встромила Угорщині ножа в спину, внісши зміни до закону про освіту, який сильно порушує права угорської меншини», — йдеться у заяві угорської сторони.

У МЗС Угорщини заявили, що Україна позбавила угорців їх права навчатися рідною мовою в школах і університетах і залишила їм таку можливість тільки в дитячих садах і початкових школах.

Зауважимо, що Угорщина вже не вперше вимагає ширших прав для своєї общини в Україні. Зокрема, на Закарпатті проживає приблизно 150 тис. угорців. Нагадаємо, що у березні віце-прем’єр Угорщини Жолт Шем’єн заявив, що інтереси угорців, що мешкають закордоном, будуть захищені, якщо етнічні угорські партії будуть представлені в місцевих парламентах. Віце-прем’єр закликав діаспору виробити концепції автономії. Як відомо, угорський політик ще у 2014 році зазначав, що кожна нація має виробити власну концепцію автономії, і «жителі Воєводини (Сербія) та Закарпатської України повинні діяти у такому ж напрямку».

МЗС Польщі очікує, що Україна дотримається своїх зобов’язань щодо вивчення польською нацменшиною рідної мови.

«МЗС уважно спостерігатиме за процесом втілення закону і здійснить усі необхідні кроки, аби забезпечити полякам в Україні доступ до навчання польською мовою. Ми переконані, що українська сторона дотримається зобов’язань проведення консультацій з нами щодо можливих нормативних актів у контексті вживання мов нацменшин», — зазначається в заяві польського зовнішньополітичного відомства.

У заяві МЗС Польщі наголошується, що закон гарантує етнічним і національним групам право на вивчення рідної мови поряд з українською.

В Румунії офіційно заявили, що український закон про освіту порушує права їхніх меншин. У МЗС Румунії також зазначили, що «із занепокоєнням» зустріли новину про українську реформу освіти та вважають, то відповідний закон порушує права румунської меншини.

«У зв’язку з цим тема навчання румунською мовою в Україні буде включена до порядку денного держсекретаря Віктора Микули, який наступного тижня відвідає Київ», — йдеться в заяві МЗС Румунії.

Нагадаємо, 5 вересня народні депутати підтримали законопроект, який запускає реформу освіти в Україні. Законопроект передбачає введення 12-річного навчання в школі з 2027 року, а також поступове підвищення заробітних плат вчителям. Закон передбачає надбавки за вислугу років як педагогам, так і науково-педагогічним працівникам.

Варто відзначити, що 12-річне навчання буде вводитися поступово. Для початкової освіти воно запрацює з 1 вересня 2018 року, для базової середньої освіти з 2022 року, а для профільної середньої освіти з 2027 року.

Схвалений законопроект також приділяє багато уваги дітям з особливими потребами. У школах будуть створені інклюзивні класи після звернення батьків дітей з особливими потребами.

Документ набуде чинності після підписання спікером Верховної Ради та президентом України. Деякі норми законопроекту будуть вводитися поступово протягом декількох років.



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



Загрузка...

Новини України


Новини України





      Погода Sinoptik